Польський режисер зустрівся з акторами та обговорив деталі прем'єри нової постановки з художнім керівником Кирилом Кашліковим і генеральною продюсеркою Оксаною Немчук. Поки що адміністрація українського театру не розкриває деталей проєкту, але наголошує, що вистава вийде на сцену наступного сезону.
Яжина подивився виставу з поточного репертуару театру, а саме п'єсу ірландського автора Брайана Фріла (1929-2015), відомого в Польщі насамперед своєю драмою "Танці в Баллібезі" (англ. Dancing at Lughnasa).
Вистава "Переклади" (англ. Translations) була поставлена Кирилом Кашліковим. Цей твір розповідає про боротьбу ірландців за власну свободу. Актори, задіяні у виставі, кажуть, що теми, які тут піднімаються, стосуються не лише долі ірландців, але й минулого та сьогодення українців, їхніх спроб зберегти себе й відстояти власну ідентичність.
Представники київської театральної спільноти зазначають, що для них візит такого відомого митця з європейським ім'ям є першим від початку повномасштабного російського вторгнення. Вони вбачають у цьому вираз підтримки українських артистів, які вже понад два роки працюють в умовах війни, а також підтвердження того, що Україна сприймається як країна інтегрована до європейського культурного коду. За їхніми словами ця співпраця також має особливе значення в контексті всебічної допомоги Польщі Україні.
Генеральний та художній керівник театру Кирило Кашліков вважає, що одним з головних завдань українського суспільства, окрім перемоги у війні, залишається боротьба за українську ідентичність.
"Ми, як митці покладаємо багато зусиль, щоби світ сприймав нас і нашу культуру, як незалежну і суверену країну-партнера. Приїзд Ґжеґожа Яжини – сигнал про те, що ми цікаві як рівнозначні партнери, як цікавий простір для співпраці, де є потужне конкурентне середовище. Адже, яскравий мистецький продукт – не може існувати без здорової конкуренції, яка рухає тенденціями і процесами у світі. Зокрема, у театральному світі", – визнає київський режисер та художній керівник театру.
"Те, що Яжина приїхав у цей важкий час до Києва – це вчинок безстрашної і небайдужої людини. Для нас дуже важливо отримати досвід від цієї співпраці. Ця постановка дасть імпульс трупі, акторам і всій команді, яка працюватиме над цим проєктом. Ми віримо, що це тільки початок дуже цікавого і перспективного шляху – взаємно цікавого двом країнам", – додає Кашліков.
Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки офіційно змінив свою назву у 2022 році через напад агресора, відкинувши приставку "Театр російської драми". (PAP)
Автор: Ihor Usatenko
опр. Dmytro Menok
dmd/